Переваги титану як ортопедичного матеріалу для імплантів

Переваги титану як ортопедичного матеріалу для імплантів головним чином відображаються в наступних аспектах:

1. Біосумісність:

Титан має добру біосумісність з тканинами людини, мінімальну біологічну реакцію з організмом людини, є нетоксичним і немагнітним, а також не має токсичних побічних ефектів на організм людини.

Така хороша біосумісність дозволяє титановим імплантатам існувати в організмі людини протягом тривалого часу, не викликаючи очевидних реакцій відторгнення.

2. Механічні властивості:

Титан має характеристики високої міцності та низького модуля пружності, що не тільки відповідає механічним вимогам, але й близьке до модуля пружності природної людської кістки.

Ця механічна властивість допомагає зменшити ефект екранування від напруги та сприяє росту та загоєнню кісток людини.

Модуль пружностітитановий сплавнизький. Наприклад, модуль пружності чистого титану становить 108500 МПа, що ближче до природної кістки людського тіла, яка є

сприяє закріпленню кістки та зменшує ефект екранування кісток від напруги на імплантатах.

3. Стійкість до корозії:

Титановий сплав – це біологічно інертний матеріал з хорошою корозійною стійкістю у фізіологічному середовищі людського організму.

Така стійкість до корозії забезпечує довготривалу стабільність імплантатів з титанового сплаву в організмі людини та не забруднює фізіологічне середовище людського організму внаслідок корозії.

4. Легкий:

Густина титанового сплаву відносно низька, лише 57% від густини нержавіючої сталі.

Після імплантації в організм людини це може значно зменшити навантаження на організм людини, що особливо важливо для пацієнтів, яким потрібно носити імпланти протягом тривалого часу.

5. Немагнітний:

Титановий сплав не є магнітним і не піддається впливу електромагнітних полів та гроз, що корисно для безпеки людського організму після імплантації.

6. Гарна інтеграція кісток:

Природно утворений оксидний шар на поверхні титанового сплаву сприяє виникненню інтеграції з кісткою та покращує адгезію між імплантатом та кісткою.

Представляємо два найбільш підходящих матеріали з титанових сплавів:

Продуктивність TC4:

Сплав TC4 містить 6% та 4% ванадію. Це найпоширеніший сплав типу α+β з найбільшим виходом. Він має середню міцність та відповідну пластичність. Він широко використовується в аерокосмічній промисловості, авіації, людських імплантатах (штучні кістки, кульшові суглоби людини та інші біоматеріали, 80% з яких наразі використовують цей сплав) тощо. Його основною продукцією є бруски та бруски.

Ti6AL7Nbпродуктивність

Сплав Ti6AL7Nb містить 6% AL та 7% Nb. Це найсучасніший титановий сплав, розроблений та застосований для виготовлення людських імплантатів у Швейцарії. Він уникає недоліків інших імплантних сплавів та краще виконує роль титанового сплаву в ергономіці. Це найперспективніший матеріал для людських імплантатів у майбутньому. Він буде широко використовуватися в титанових зубних імплантатах, кісткових імплантатах людини тощо.

Підсумовуючи, титан як ортопедичний матеріал для імплантів має переваги відмінної біосумісності, механічних властивостей, стійкості до корозії, легкої ваги, немагнітності та гарної інтеграції з кісткою, що робить титан ідеальним вибором для ортопедичних матеріалів для імплантів.